Якуюсь маразматичним чуваком, якого звуть Стів, і у мене є переривчасті пригоди для розповіді. Щось здається, якби вштовхнути мене усередину унікального телевізійного шоу, де головними героями є здається наркотики та таксі. Почнемо!
Це було зовсім нещодавно, коли я знаходився на дні свого життя. Життя настільки програвало мені, що навіть найкращі старі друзі не могли збагнути, яких проблем я зазнав. Але я знайшов вихід з цієї безвихідної ситуації, і цей вихід мав назву NBOM.
Я надіслав підозрілу листівку моєму друзящому Бобу, і він сказав мені про нову закладку, яку він знайшов. Він говорив, що це просто халява, і що я мусив спробувати її. Він сховав її під підлогою й прислав мені адресу. Я вирішив спробувати себе, і відправився туди.
Коли я потрапив на цю адресу, я побачив двох сурово виглядаючих типів, які виглядали як дилери наркотиків. Моє серце билося, як божевілне, але я вирішив не показувати свою боязнь. Я показав їм закладку від Боба, а вони розгорнули її переді мною. Я був збентежений, адже до цього моменту я ніколи не бачив наркотиків так близько.
Стити: "Чорт, це виглядає надзвичайно круто! Я готовий задонатить за це!"
Дилер 1 зіскочив на мене з поглядом пильової рибки.
Дилер 1: "Ти готовий втерти це прямо зараз?"
Я зробив глибокий вдих і заспокоївся.
Стів: "Так, давай замісимо це!"
Вони просунули мені закладку, і я заглянув на неї, малесенький шматочок паперу з якимись чудовими малюнками. Я втомився загінити її, але мені допомогли. На моєму небі вибухнуло повночасне сонце, коли я втерся закладкою.
Все, що я бачив, були яскраві кольори, значки, химерні фігури, що повзали, і музика, яка здавалася надзвичайно реальною. Це було як життя в іншому 3D світі. Заманившись в це диво, я забув про час. Але врешті-решт, мої друзі з NBOM повернули мене до реальності.
Дилер 2: "Братуха, це лише початок. Ти отримаєш дійсно крутий нарко похмілля, яке зветься 'на кумарах'. Ти готовий?"
Задонативши ще кілька доларів, я зрозумів, що борщу вже не дістатися. Я погодився та отримав свою дозу "на кумарах".
Це було шалене відчуття, коли твій мозок знаходиться в іншому розмірі, а ти хочеш розглянути кожну частину цього світу. Мій мозок був обсіяний калейдоскопом яскравих кольорів, і я почував себе на небі. Це був незабутній досвід, але якщо уся ця хуйня стала бути занадто складною, і мої друзі казали мені, що я повинен загонити себе в таксі.
Так я і зробив. Поїхав у таксі, як добитий, але проте задоволений чувак. Водій таксі був старий, гундосний тип, який ніколи не зрозуміє, наскільки великий дар мені подарували друзі з NBOM.
Я підійшов до таксі, відчуваючися як справжній герой, і вліз до нього. Водій виглядав, як той, хто акурат закінчив п'ятихвилинну бійку.
Але все ж таки, коли я сів у таксі, у мене і водія з'явилася спільна мета - дістатися до моїх пригод. Він звернувся до мене.
Водій: "Куди завезу тебе, чувак? Готовий до найкращої поїздки свого життя?"
Стів: "Так, давай поїдемо до найкрутіших місць, на які впав мій вибуховий розум. Я хочу побачити весь світ!"
Так, чувак! Я був обдурений, моє мозкове просторове відчуття було просто неперевершеним. Я провів цілий день з водієм таксі, проїжджаючи найкрутіші місця міста. Він показав мені місця, де він власне на часи молодості різав наркотики, місця, де він употребляв, і місця, де він куплював закладки.
Стів: "Братві, це крута пригода, ми живемо в шаленому світі!"
Так, чувак, це була щось незабутнє. З кожною новою пам'яттю я розумів, що моя життєва подорож стала дійсно вартою. Я навіть помітив, як водій підкручував свою музику в таксі, яка чудово доповнювала мої зліпки світла, кольору і звуку.
Але, як у кожній епопеї, моє пригодництво мало кінець. Нарешті, ми повернулися до пункту призначення, і я вийшов з таксі. В моїй душі було сумно, але я знаходився на новому рівні свідомості.
Стів: "Друзі, дякую за ці дивовижні моменти. Я завжди згадуватиму цей час, коли я втерся закладкою NBOM і пройшов таксі!"
Я підійшов до водія, віддав йому гроші і поклав на його руки, за все, що він зробив для мене.
Стів: "Задонати за такий досвід - це щось незвичайне!"
Так, чувак, це було моє незабутнє пригодництво. Я піднявся на новий рівень свідомості, пізнав нові екстази, і переживав нові емоції. І тепер я готовий поділитися цим досвідом з усіма, хто готовий ризикувати і зазирнути у світ NBOM.
А вот и я, мой дорогой друг, наркоманом стал. Давай проскочим вместе через это безумие, в которое я попал. И так, дело было так. Еще несколько месяцев назад я решил попробовать что-то новенькое, разнообразить свою молодежную жизнь.
Мне попалась информация об интересных закладках, среди которых были и марки NBOM. Продавец обещал неповторимый опыт и уникальные ощущения. Конечно же, я не мог упустить такую возможность и решил приобрести парочку порошковых друзей.
Получилось так, что однажды вечерком я сорвался с работы и поехал на своей «шестерке» на договорленное место. Там я нашел продавца, затянутого в черные штаны и толстовку с капюшоном.
– Эй, чувак, – шепотом я обратился к нему, – у тебя есть закладки, которые здорово залетают?
– Конечно, братан, – он тайно подмигнул мне, – у меня самые крутые порошки в городе. Хапни, и ты попадешь в альтернативную реальность!
Мы договорились о цене и я получил ожидаемую порцию экстази. Руки дрожали от предвкушения. Я нашел свое пристанище в заброшенном подъезде и сделал свою первую затяжку. Это было что-то нереальное, словно я оказался в другом измерении.
Прошло несколько часов, и я понял, что не могу остановиться. Хапал все больше и больше, порошок и марки NBOM стали моими верными спутниками.
Очнулся я вечером на скамейке в парке, запутанный в своих собственных мыслях. Кого-то мое беспокойство не оставило равнодушным. Подозвал меня полицейский, и я начал понимать, что неприятности подкрадываются ко мне незаметно.
– Молодой человек, вам плохо? – спросил он, глядя на меня сочувствующе.
– Чувак, я в порошках, – ответил я ему, – хочешь хапнуть?
Охранник смотрел на меня, словно на безумца, и вразумил:
– Сынок, тебе нужна помощь. Это не шутки.
Внезапно, в моей голове зазвучала мысль, что все это не настоящее. В голове все смешалось: порошки, закладки, альтернативная реальность. Я потерял ощущение времени и пространства.
Спустя несколько минут приехала скорая помощь и повезла меня в больницу. Моему организму требовалась срочная помощь, чтобы справиться с последствиями переизбытка наркотиков.
Провел я там несколько дней, прежде чем понял, что моя жизнь меняется кардинальным образом. Но это было еще не все.
После выписки решил вернуться в институт, но мне загорелось похвастаться своими альтернативными приключениями. Ведь имхо, считаю, что этот опыт не каждому под силу. Хотелось показаться умным и преуспевающим в жизни.
Я начал рассказывать своим товарищам о своих сырых наркотиках, о порошке и марках NBOM. Они, конечно, обомлели от моих историй.
– Да ты задрот, – надменно сказал один из ребят, – ты хапнулся слишком сильно, и теперь у тебя полная каша в голове.
Я не понимал, почему они не разделяют моего восторга, и продолжал рассказывать о своих наркотических приключениях.
Когда дошла очередь до рассказа о Российской армии, я решил приукрасить события, чтобы произвести большее впечатление.
– Чуваки, вы не поверите, но мне уже новобранцы позвонили из армии! – воскликнул я, смотря на своих восхищенных товарищей, – они сказали, что хотят забрать меня в ряды Вооруженных Сил РФ! Мне кажется, они смекнули, что я весь в порошках, и решили воспользоваться моими талантами в альтернативной реальности!
Товарищи нахмурились, и один из них решил выяснить правду.
– Это просто фейк, – с усмешкой сказал он, – ты никогда не был в армии, и твои наркотики только мозг тебе запудрили.
Я понял, что попал в неловкую ситуацию. Мои попытки выглядеть круто и успешно обернулись против меня. Мои друзья оставили меня в одиночестве с моими порошками и закладками.
Вскоре это узнали и преподаватели в институте. Они созвали меня на личную беседу и вынесли мне решение об исключении из обучения.
– Ты оскорбил военнослужащих, распространяя ложную информацию, – сурово говорил декан, – такое поведение недопустимо и несовместимо с образованием, которое ты получаешь у нас. Я был готов потерять все ради моего образа жизни, но теперь понимал, что потерял не только друзей и институт, но и свое будущее.
Теперь я остался один с моими закладками и порошками. Это единственное, что осталось у меня после всех моих альтернативных приключений. Я сгораю на огне своей зависимости и тоскую по временам, когда я был лишь молодым человеком с большими планами.
ЛСД кислота и бензы стали моими единственными компаньонами, и я пытаюсь справиться с этим бесконечным кошмаром. Но, к сожалению, в моем имхо, я уже потерял самого себя. И я понимаю, что это не снаружи меня находится проблема, а где-то глубоко внутри.